КРАЄЗНАВЧО - ТУРИСТИЧНА РОБОТА
ЯК ЗАСІБ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ
ДЛЯ КОМФОРТНОГО ПЕРЕБУВАННЯ ЇЇ В
СУСПІЛЬСТВІ
«Кожний виховний крок у нас повинен
бути пронизаний патріотичним вихованням, і якщо це не так, то це виховання нікуди не годиться. Якщо мені говорять, що у
мене все добре, але нема патріотичного виховання, то я повинен це розуміти так, що вся робота зовсім
нічого не варта» A. Макаренко
Наш час потребує радикальних змін, оновлення і збагачення духовної культури, розвитку нових технологій
виховання особливого типу особистостей, здатних по-новому вирішити найскладніші
проблеми виживання у соціумі.
Духовно-моральні якості особистості стають нині
неодмінною умовою створення економіки, зверненої до людини, появи справжніх
інтелігентів, а не безсловесних виконавців.
Позашкільна
освіта належить до неформального виховання, але саме вона найдійовіше впливає
на безперервне і свідоме духовне самовдосконалення і самовизначення дітей. Новий
зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей необхідних для успішної
самореалізації в суспільстві.
Сучасний
світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчити
користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками
учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної
самореалізації у житті, навчанні та праці. Мета позашкільної
роботи – виховати в дитині віру у власні сили і можливості, всебічно формувати
людську особистість, навчити дитину адаптуватися у складному в наш час
суспільстві.
Серед
10 ключових компетентностей нової української школи велика роль приділяється
соціальній і громадянській компетентності. Це форми поведінки, які потрібні для
ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння
працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати
компромісів.
Отже, особливої актуальності нині
набуває краєзнавчо - туристська діяльність у системі навчально-виховної роботи
в освітніх закладах. Вона не тільки передбачає дослідження рідного краю у
взаємозв'язку із вивченням глобальних і регіональних особливостей довкілля,
створює умови для використання краєзнавчого матеріалу в навчально-виховній
роботі школи, а і забезпечує застосування набутих знань, умінь і навичок (як
результат безпосереднього розвитку школярів
забезпечення їхнього життєвого досвіду).
Кожна
дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та
можливостями. Місія Нової школи – допомогти розкрити та розвинути здібності,
таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і
батьками.
Керівник краєзнавчого гуртка – це особлива людина. Він
не тільки проводить заняття, але й дуже багато часу проводить зі своїми
вихованцями у подорожах. А це значить, що він повинен бути як керівником, так і
старшим другом, який навчить, допоможе, підкаже в дорозі..
Національне та
патріотичне виховання.
Поняття “рідна земля”, “батьківський дім”, “Вітчизна”
входять у свідомість дитини поступово. І тому керівники саме краєзнавчих
гуртків повинні добитися, щоб кожен учень глибоко їх усвідомив, сприйняв, як
найдорожчі слова, без яких немає життя. Головна мета національного виховання –
передати молоді соціальний досвід, багатство духовної культури народу, його
національну своєрідність світогляду.
Враховуючи
основні напрями національного виховання в своїй роботі, я приділяю увагу, насамперед,
патріотичному вихованню, яке здійснюється в екскурсіях, походах та інших
масових заходах, де учням прищеплюється свідома любов до Батьківщини. Наукою
доведено, що з п’яти почуттів, якими природа наділила людину, зір дає їй більше
50% інформації про оточуючий світ. Саме в цьому перевага екскурсійної форми
пізнання над уроками та іншими методами педагогічного процесу. Кожна екскурсія,
кожний похід, кожна експедиція – це переконливий приклад виховання і впливу на
формування і розвиток особистості дитини. Школа вчить дітей мислити, а я на заняттях
гуртка навчаю бачити та відчувати. І першочерговим
своїм завданням я бачу знайомство вихованців з неповторною красою, історією,
етнографією, археологією, культурою рідного краю та всієї України. І навчаю краєзнавству
за принципом кола, що розширюється: від знайомого до загального, від близького
(свого краю) – до далекого (всієї країни). Саме цим я керуюся, коли вибираю
види і тематику своїх занять. Так вихованці мого гуртка за перший рік навчання
за програмою « Юні етнографи – краєзнавці» опанували не лише теоретичну частину(
починаючи від стародавніх пам’яток культури і архітектури рідного села,
Сарненщини, рідного краю, а і навчилися основним аспектам туризму), адже в
краєзнавчій роботі туризм основна складова.
Велике враження викликало у моїх
вихованців поїздки по краєзнавчих музеях як пришкільних, так і сільських,
районних. Екскурсії з метою дослідження «
Поліських польських дотів». Але не лише в цьому заключається національно-
патріотичне виховання, це лише складова цілого комплексу заходів спрямованих на
те, щоб учні усвідомлювали себе патріотами, це і участь у великій кількості
заходів, які проходять безпосередньо у Тинненській ЗОШ І-ІІІ ст.( « Ми нащадки
козаків», Конкурс плакатів « Стежками рідного краю», Лінійка-реквієм « Вони
пішли у вічність, щоб Україну зберегти» Річниця Революції Гідності на Майдані
(2013р.), Театралізоване дійство до Дня Святого Миколая « Миколаю, Миколаю, ти
прийди до нас, благаємо») і багато іншого, де мої вихованці беруть участь.
Із огляду на те що краєзнавчо - туристична
діяльність є не лише способом проведення вільного часу, а й формою виховного
впливу на особистість, виокремлюють різноманітні її функції і види. Однією з
основних функцій сучасного туризму є соціалізуюча функція, тобто оволодіння навичками взаємодії з іншими
людьми, правилами поведінки в колективі тощо.
Видатний російський педагог
К. Д. Ушинський писав: “Звіть мене варваром у педагогіці, але я виніс
із вражень мого життя глибоке переконання, що прекрасний ландшафт має такий
величезний виховний вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися
впливу педагога, що день, проведений дитиною посеред дібров і полів, коли її
голову наповнює якийсь чарівний туман, в теплій волозі якого розкривається все
її молоде серце для того, щоб безтурботно і несвідомо вбирати в себе думки і
зародки думок, які потоком ллються з природи, що такий день вартий багатьох
тижнів, проведених на шкільній лаві”.
Коментарі
Дописати коментар